TOP новин

Опитування


Зробите самостійно
Замовите у будівельній компанії
Найдете майстра по оголошенню
Замовите у нас
Ваш варіант


Коли в Японії землетрус, у Львові тремтять будинки

Один із наукових напрямків Інституту, за словами його керівника, полягає у дослідженні впливу різноманітних геодинамічних явищ: тектонічної природи, глибинних явищ в земній корі на стійкість інженерних споруд, енергетичних об’єктів. Зокрема, на гідроелектростанції, атомні електростанції, навіть житлові будівлі у Львові. Інститут веде моніторинг за багатьма спорудами в Україні, зокрема, майже за всіма ГЕС, Рівненською АЕС і деякими аварійними будівлями у Львові, аналізує сейсмічний вплив.
На аварійні споруди в Україні впливають землетруси у світі

– Пане професоре, що на сьогодні можете сказати про стійкість споруд в Україні? Які є найнебезпечніші об’єкти?

– Ресурс атомних і гідроелектростанцій в Україні, практично, вичерпаний. Євросоюз занепокоєний цією ситуацією, власне, тому виділяє кошти на моніторинг за цими об’єктами. Ми вже тривалий час ведемо такий моніторинг на Рівненській АЕС. Адже в процесі будівництва цієї станції ще наприкінці 70-х років виникли досить серйозні проблеми. Ця споруда побудована на карстових породах. Під час самого будівництва провалилися бетонні плити фундаменту до 7 м. Потім це все закріпили бетоном, і тепер ми постійно ведемо спостереження за Рівненською АЕС. Можу сказати, що на сьогодні ситуація там більш-менш стабільна. Але на ці споруди, крім загальних тектонічних явищ, впливають і землетруси, які відбуваються у світі.

– Як проявляється цей вплив землетрусів?

– Наприклад, ми ведемо спостереження за будинком на вул. Князя Романа у Львові, що є корпусом «Львівської політехніки». Цей будинок зведений у XIX ст. Коли у Львові були спроби побудувати підземний трамвай з вул. Коперника, там викопали шахту. Пізніше проект заморозили, бо не було коштів. Однак, туди постікалися всі ґрунтові води з центральної частини міста. Відповідно, фундаменти будівель, які стоять на дубових палях, висохли, і через це почалися руйнування. Цей будинок на вул. Князя Романа має видимі деформації, тріщини і несе загрозу, тому за ним ми постійно ведемо спостереження. Спостереження ми ведемо чутливими нахиломірами. Ось прилад записує нахил фронтальної стіни (показує графіки, – ЗІК). Протягом дня відбуваються невеликі відхилення. А ось, що відбувалося після Японського землетрусу 11 березня: будинок почав тремтіти. І це при тому, що землетрус знаходився на відстані приблизно 10 тис. км від нас.

Цього року ми зафіксували вже чотири землетруси, спостерігаючи за будівлями. Ці землетруси були підтверджені також даними нашої сейсмічної станції "Львів". А ось торік ми не зафіксували жодного землетрусу.

Всі семибальні землетруси, які відбувалися в Пакистані, Японії раніше, це все позначалося на наших будівлях. Процес їх дестабілізації прискорюється за рахунок цих поштовхів. Землетруси у цих куточках світу впливають на стійкість наших будівель.

У 1987 році на естакаді вздовж непарної сторони вулиці Сахарова у Львові прокладено колію швидкісного трамваю від вул. Коперника до кінця вул. Княгині Ольги. Ця наземна ділянка мала стати частиною лінії підземного трамваю, тунель якої мав починатись на початку нинішньої вул. Сахарова, проходити під центром міста й виходити на поверхню біля перетину вулиць Личаківської та Мечникова. Однак на початку 1990-х через брак коштів та складні геологічні умови у центральній частині міста, що викликали побоювання щодо збереження історичних пам’яток, реалізація проекту підземного трамваю була припинена.
Наукових можливостей і методів прогнозування землетрусів немає

– Чи у Ваших силах спрогнозувати землетрус?

– Ми не займаємося безпосередньо прогнозом землетрусу. Ми не можемо сказати, коли він відбудеться і де. І сейсмологи на сьогодні так само стверджують, що поки немає можливостей і методів спрогнозувати ці події. Але річ в тім, що є такі періоди, коли підвищена сейсмічна активність і навпаки понижена. І перед тим, як мають відбутися якісь сейсмічні події, завжди відбуваються деформації земної поверхні - до і після землетрусу. І сучасні космічні технології дозволяють вивчати ці деформації, практично, в реальному часі.

За допомогою цих геодезичних вимірів ми можемо буквально визначати в заданий момент часу, які і в якій частині світу відбуваються деформації . На всіх континентах стоять такі станції. І одна - на корпусі НУ «Львівська політехніка». Також одночасно ми обробляємо інформацію з інших сейсмічних станцій про сейсмічні події. Нами встановлено кореляцію між деформаціями земної поверхні і слабкими землетрусами – тими деформаціями, які відбуваються вже після них. Слабкі землетруси створюють найбільше деформаційне поле Європи. Сильні землетруси дуже швидко віддають енергію, і цю деформацію важко зразу відчути і опрацювати. А ось повільні землетруси – вони накопичують цю деформацію. І за допомогою цього ми знайшли певні зв’язки між сейсмічною активністю і цією деформацією. Що цікавого: за сейсмічною активністю ми можемо визначити, яка буде деформація. Щоправда, сказати по деформації, яка прогнозується сейсмічна активність, ми не можемо.

– Як працюють ці станції?

– Ці станції, по яких роблять дослідження, мають свої коливання протягом року. На визначення місця розташування цих станцій впливає дуже багато факторів: де вони стоять, на якій будівлі, яка їх стабільність, які ґрунтові води під будівлею. Тому що можна визначити коливання, а воно не буде пов’язано з рухом тектонічних плит, а з впливом якихось інших чинників.

Наша станція у «Львівській політехніці» – одна з найкращих в Європі. Вона стоїть на окремому стовпі, який був ще запроектований для астрономічних спостережень і збудований, коли будувався цей корпус. І стовп цей має окремий від корпусу фундамент. Тобто сама станція дуже добре стабілізована. На неї не впливають жодні інші чинники, крім тих деформацій, які йдуть із земної кори. Аналізуючи її синусоїду, ця станція на 2 см щороку піднімається і опускається. Цей період є чітко визначений. Це дійсно рухи земної кори. Наприклад, якщо ми побачимо результати роботи такої станції в Норвегії, то картинка там дуже розмита. На рух норвезької станції впливають різні фактори, тому по ній дуже важко прогнозувати якусь сейсмічність. Тому дуже важливим є вибір місця розташування цих станцій, їх аналіз. Таким чином ми досліджуємо сучасний стан деформацій в Європі.
Львів щороку підіймається і опускається на 2 см

– Тобто, фактично, завдяки цій станції, що є у «Львівській політехніці», можна було б щось спрогнозувати?

– Безумовно, вона дуже добре стабілізована. Таких станцій годі знайти ще десь. На неї майже ніщо не впливає, крім деформацій земної кори. Коли є така синусоїда – це означає, що це чистий період коливання станції, по них вже можна робити певні визначення.

– І ці коливання земної кори відбуваються щороку?

– Так, кожного року корпус НУ «Львівська політехніка» піднімається і опускається з амплітудою 2 см. Звісно, ми цього не відчуваємо. Бо це відбувається за цілий рік. І тоді все місто піднімається. Природа і причина цього явища поки не встановлена. Але це, очевидно, пов’язано з притяганням Сонця. Тому що це річний період. Власне, загальну сейсмічність ми пробуємо прогнозувати, але не конкретне явище.
Чи буде землетрус, краще знають риби і птахи

– Якщо ми звернемо увагу на трагедію в Японії: країна, яка настільки досягла науково-технічного прогресу…Здавалося, хто, як не вони, могли б спрогнозувати цю катастрофу, однак це і їм виявилося не під силу. Чому?

– Сьогодні, на жаль, наукові, інструментальні і геофізичні методи, та й будь-які інші, не дозволяють зі 100% гарантією сказати, відбудеться землетрус чи ні. Хіба за кілька хвилин.

Торік я був у Румунії на епіцентральній зоні Вранча, де відбуваються найбільші землетруси в нашому регіоні. На сейсмічній станції директор показував найсучаснішу апаратуру. А потім ми зайшли до його кабінету, де у нього були і пташки, і рибки. Так ось, він відповів, що, коли рибки лежать на дні, а птахи вверх ногами чіпляються за клітку, тоді вже 100% буде землетрус. Так що природні фактори на сьогодні є найбільш достовірні, аніж інструментальні чи наукові

– А все-таки, на вашу думку, що спричинило цей останній жахливий землетрус у Японії?

– Дві гігантські тектонічні плити - Азіатська і Тихоокеанська - підійшли одна під другу. Вони постійно рухаються зі швидкістю 17 мм в рік. І ця енергія накопичується від цієї деформації. Якщо енергія поступово виходить, то відбуваються малі землетруси, які не призводять до таких наслідків. Якщо йде тривале затишшя, а потім відбувається сильне накопичення енергії, тоді маємо сильний землетрус і такі ж наслідки. Але це вже природне явище, ніхто на нього вплинути не може.
Москві гірше, ніж Львову

– Чи можна визначити найнебезпечніші ділянки?

– Вони є відомими – це зони стику великих тектонічних плит. Власне, Японія стоїть на такій зоні. Тому там завжди скупчення землетрусів.

– А що стосується України?

– Ну, це в першу чергу Одеська область, Чернівецька область, Закарпаття – зона Вранча і всі прилеглі області України до зони Вранча. А Львівщина знаходиться у менш небезпечній зоні, адже Карпати відіграють таку роль, що вони, навпаки, гасять ці сейсмічні хвилі, які йдуть із зони Вранча. Ці хвилі навіть з більшою інтенсивністю доходять до Москви, аніж до Львова. В Криму також небезпечна зона. Території, де розташовані атомні електростанції, також мають бути під особливо пильним оком, бо наслідки можуть бути катастрофічні. Що ми й бачимо на прикладі Японії.

– На початку Ви зазначали, що ЄС дає гроші Україні на моніторинг найнебезпечніших об’єктів. Що це за проект?

– Зараз реалізовується проект Світового банку, на який був оголошений тендер, щоб поставити на чотирьох гідроелектростанціях України такі системи, які будуть реєструвати всі зміщення інженерних споруд і давати прогноз на майбутнє. Ми брали участь у підготовці цього проекту. Відома швейцарська фірма Leica Geosystems, яка є виробником геодезичного обладнання, виграла цей тендер, а наш Інститут є співвиконавцем цього проекту. Його бюджет – 1,7 млн доларів. Цей проект розрахований на два роки, тобто у 2013 році усі чотири ГЕС мають бути повністю укомплектовані системами моніторингу.

Ми проводитимемо моніторинг за Канівскою ГЕС, Дніпродзержинською ГЕС, Кременчуцькою і Дністровською ГЕС. На цих об’єктах встановлять відповідні системи моніторингу: геодезичні супутникові станції і наземні геодезичні прилади, які будуть безперервно слідкувати за цими ГЕС і передавати всю інформацію в центр опрацювання, що буде розташований у НУ «Львівська політехніка». Ми досліджуватимемо ці дані. Адже Україна входить в семибальну сейсмічну зону, особливо Дністровська ГЕС.

Наші обов’язки – аналізувати вплив сейсмічних подій.

– Яка кінцева мета такого проекту?

– Створити таку мережу станцій, яка автоматизовано в реальному часі буде постійно контролювати ці інженерні споруди чотирьох ГЕС. Потім ця мережа має бути поширена на усі ГЕС в Україні. Центр опрацювання буде у Львові і одночасно в Києві в «Укргідроенерго». Ми повинні будемо вести моніторинг цих процесів, робити аналіз.

– Як зможуть відреагувати ці системи на землетрус?

– Системи весь час фіксуватимуть просторове положення усіх споруд. Якщо почнуться якісь зміщення, це буде видно в реальному часі. Головному інженеру одразу надійде повідомлення. Будуть задіяні всі засоби для попередження цих явищ. Таке вже відбувалося на Рівненській АЕС під час перших етапів будівництва, але тоді не було таких автоматизованих способів.

– І як попереджатимуть наслідки землетрусу?

– Тоді вже треба буде приймати будівельно-технічні рішення. Або заливають під тиском бетон, якщо порушується стійкість фундаменту, або укріплюють фундаменти. Але йде мова про те, що, по-перше, у всіх цих гідроелектростанціях слід понизити рівень води, щоб не було аварій, провести запобіжні заходи.

– Що на сьогодні мала б зробити держава для того, щоб АЕС, ГЕС та інші об’єкти стали більш безпечними?

– Власне, для цього й проводяться такі моніторинги, також робляться певні реконструкції ГЕС. Але деякі з цих ГЕС мають вже по 50 років, тобто вкладати в них великі кошти для повної модернізації не дуже й вигідно. Тому роблять лише часткові модернізації. У Закарпатті планується, наприклад, будівництво нової ГЕС, але все впирається в кошти.

Розмовляла Олена Малосняк,
Західна інформаційна корпорація
 
Створення сайту Plazov.ru